Магнітно-резонансна томографія молочних залоз (МЗ) – більш сучасний і досить новий метод діагностики в порівнянні з вже традиційними: рентгенівської мамографії і ультразвуковим дослідженням. Завдяки високій контрастності різних тканин молочних залоз, МРТ дозволяє детально вивчити їх структуру і виявити наявність патологічних процесів.
У порівнянні з рентгенівською мамографією та УЗД, магнітно — резонансна томографія має ряд істотних переваг, а інформативність методу не залежить від наступних факторів:
- щільності тканини молочної залози;
- ступеня вираженості фіброзно – кістозної мастопатії;
- наявності післяопераційних рубців;
- післяпроменевого фіброзу.
Відсутність променевого навантаження дає можливість проводити дослідження з тією частотою, яка необхідна в кожному конкретному випадку. МРТ молочних залоз є основним методом вибору при контролі стану імплантатів після косметичної або реконструктивної маммопластики (протезування), а також для діагностики захворювань МЗ у жінок до 35 – 40 років, при динамічному спостереженні жінок з високим ризиком захворювання на рак молочної залози. Однак у більшості випадків МРТ молочних залоз є уточнюючим методом дослідження після проведеної рентгенівської мамографії та/або УЗД і виконується з динамічним контрастуванням.
Метою проведення такого дослідження є:
- можливість диференціальної діагностики виявлених раніше утворень молочних залоз (доброякісних або злоякісних);
- виявлення рецидиву раку молочної залози після виконання протезування молочної залози;
- диференціальна діагностика утворень, виявлених у жінок після консервативної терапії раку молочної залози;
- диференціальна діагностика післяопераційних рубців, постлучевого фіброзу і рецидиву раку молочної залози;
- діагностика мультіцентрічного і синхронного раку (первинно множинного) молочної залози, для вибору оптимальної тактики лікування.
Для найбільшої інформативності дослідження, МРТ молочних залоз необхідно виконувати в першу фазу менструального циклу (з 7 по 12 дні), а в період клімаксу і постменапаузальном періоді – в будь – який час. Вам необхідно мати з собою всю медичну документацію, що стосується зоні інтересу: післяопераційні виписки, дані попередніх досліджень, таких як мамограми (знімки і висновку, якщо такі є), УЗД, СКТ. Направлення лікуючого лікаря є бажаним. Ця інформація потрібна лікарю до проведення діагностичної процедури, для порівняння стану молочних залоз в динаміці та оцінки знову виявлених змін.
Вимірювання дифузії води за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) може призвести до зниження хибнопозитивних результатів раку молочної залози і відмови від біопсії. До такого висновку прийшли дослідники Університету штату Вашингтон (Сіетл, США). Вони вважають, що нова методика значно підвищить точність діагностики і поліпшить якість лікування пацієнта. Проте, дослідникам знадобиться більша кількість даних, на підставі яких можна буде систематизувати диференціацію злоякісних і доброякісних новоутворень грудей.
Динамічна контрастна МРТ стала в останні роки незамінним інструментом діагностики раку молочної залози. Однією з основних обмежень її використання є значне число хибнопозитивних результатів, що вимагає додаткової біопсії. Одним з можливих рішень проблеми є дифузійно – зважені зображення (ДВІ) МРТ, з обчисленням коефіцієнта дифузії (КД) – показником того, як вода проходить через тканину.
ДВІ використовувалися раніше в основному для діагностики новоутворень центральної нервової системи, проте останнім часом стали застосовуватися і в візуалізації молочних залоз, сказав професор Савванах С. Партрідж, керівник дослідження. Цей метод всього на кілька хвилин довше звичайної процедури МРТ і не вимагає додаткового контрасту, або будь-яких додаткових апаратних засобів. Дослідження показали, що ДВІ є перспективним інструментом для відмінності доброякісних і злоякісних новоутворень молочної залози. Нормальна тканина молочної залози має високий КД, тому що вода рухається через неї відносно вільно, в той час як більшість видів раку мають більш низький КД, тому що їх клітини обмежують рух води. Під час дослідження Партрідж і його колеги оцінювали знімки доброякісних уражень у 165 жінок. У підсумку 46% доброякісних уражень грудей визначені як хибнопозитивні результати. Це високий показник, проте вчені будуть продовжувати експеримент з метою контролю та систематизації отриманих результатів.
xn—-ttbeqkc.xn--j1amh/mrt/mrt-molochnykh-zaloz